Роздрукувати сторінку
Главная \ Цікаві статті і новини для студентів \ Освіта в Україні \ Реформування освіти з огляду на Болонський процес

Реформування освіти з огляду на Болонський процес

« Назад

14.10.2014 09:40

Досвід економічно розвинутих країн показує, що в умовах глобалізації і європейської інтеграції, в епоху переходу до п’ятої інноваційної хвилі змінюються національні основи інноваційної діяльності. Ключовим елементом такої діяльності є національні інноваційні системи (НІС) — сукупність інститутів правового, фінансового і соціального характеру, що забезпечують інноваційні процеси, розвивають і поширюють нові технології, мають міцні національні корені, традиції, політичні і культурні особливості.

Реформування освіти з огляду на Болонський процес

Їх діяльність спрямована на сприяння ефективного створення і розповсюдження, в тому числі комерційної реалізації та використання нових знань і технологій. У країнах ЄС всі ці типи інноваційних систем взаємно доповнюють одна одну і творять єдину європейську інноваційну систему, ядром якої є університети.

В Україні важливою інституцією НІС, регіональних інноваційних систем (РІС) також мають стати університети як центри навчально-наукових інноваційних комплексів. Створення таких центрів дозволить активізувати в регіонах наукову, освітню, проектну й виробничу діяльність. Нова якість науково-освітньої діяльності може бути досягнута через поступове відновлення університетами органічної єдності навчального процесу з науково-дослідною роботою, і це сприятиме підготовці фахівців для пріоритетних сфер і галузей діяльності, розвитку науково-дослідної бази регіону, активізації інноваційних процесів у виробничих галузях, у сфері послуг (розробка нових технологій, випуск дослідних партій нових продуктів, перепідготовка кадрів для потреб регіону тощо), розвитку малого, середнього і великого підприємництва у науково-технологічній сфері регіону.

Незалежно від типу, реалізація місії університетів у ХХІ с. тісно пов’язана з інтеграцією освітньої та науково-дослідної діяльності Ця складова університетської освіти системно впливає на всі сторони й рівні функціонування університетів, породжує синергію у напрямку: „ВНЗ – наука та інновації”, „ВНЗ – ринок праці”, „ВНЗ – промисловість та бізнес”, „ВНЗ – сфери суспільного життя в регіоні, країні й поза її межами”. Відповідаючи на виклики глобалізації, вимоги Болонського процесу, Міністерство освіти і науки України розробило проект Державної цільової програми “Наука в університетах”. Проект передбачає вирішення наступних питань: удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази розвитку вищої освіти; запровадження механізмів стимулювання ефективних наукових досліджень в університетах; збільшення обсягів бюджетного фінансування наукових досліджень в університетах та покращення наукової й матеріально-технічної бази; як експеримент, передбачається створення на конкурсних засадах 4–5 дослідницьких університетів; стимулювання дослідницької діяльності й використання інновацій; розробка механізмів державної підтримки мобільності; запровадження программ соціальної підтримки та захисту молодих вчених; підвищення можливості працевлаштування молодих науковців.

Реформування освіти України

Зростання ролі українських університетів в контексті забезпечення якісних параметрів освіти дасть можливість ефективніше використовувати науково-технічний та інтелектуальний потенціал країни. Значні перспективи фінансування університетської освіти відкриваються у зв’язку зі створенням регіональних університетських центрів, які можуть реально забезпечувати комплексне інноваційне спрямування освітньо-наукової діяльності, формувати якісну взаємодію у тріаді "університет - бізнес – національна та регіональна економіка".

Відповідно до пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону університетські центри могли б на тендерній основі створювати міжвузівські науково-дослідні лабораторії, тимчасові науково-пошукові комплексні групи, що сформовані на „стику” багатьох наукових напрямів. Такі центри могли б бути не тільки регіональними розпорядниками коштів Державного фонду фундаментальних досліджень (ДФФД), але й активно працювати з бізнесовими структурами, зарубіжними грантодавцями, органами регіональної влади з тим, щоб акумулювати кошти цільового призначення для потреб інноваційного розвитку регіону.

З метою ефективного використання наукового та освітнього потенціалу країни необхідно підвищити рівень фінансування освіти та науки (відповідно до статей Законів України щодо освіти та науки), формувати стійкі взаємозв’язки між освітньою та науковою діяльністю на основі проектів, які об’єднують вчених та викладачів з визначеною часткою державного та регіонального фінансування, вдосконалити правову базу щодо формування та ефективного функціонування різних форм інтеграції науки й освіти, забезпечити державну пріоритетну підтримку провідним дослідницьким університетам як важливим науково-освітнім інституціям на основі встановлення підвищених нормативів фінансування, які враховували б дослідницьку роботу викладачів, інноваційне оновлення матеріально-технічної бази, розвиток людського капіталу.

З повагою "!