Роздрукувати сторінку
Главная \ Методичні вказівки \ Методичні вказівки

Методичні вказівки

5160 Методичні вказівки та завдання для виконання контрольної роботи з курсу Економіка підприємства, Планування та контроль на підприємстві

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

Задача. 7

Інструментальне господарство. 10

Транспортне господарство. 12

Тема 1: «Планування виробничої потужності». 14

Тема 2: «Планування виробництва та реалізації продукції». 15

Тема 3: «Планування праці та заробітної плати». 17

Тема 4 «Планування матеріально-технічного забезпечення». 22

Тема 5: «Планування собівартості виробництва». 24

Тема 6: «ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТНОГО ГОСПОДАРСТВА». 34

Тема 7: «ПЛАНУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА». 37

Тема 8: «ПЛАНУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ГОСПОДАРСТВА». 41

Тема 9: «ПЛАНУВАННЯ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА». 44

Тема 10: «ОПЕРАТИВНО-ВИРОБНИЧЕ ПЛАНУВАННЯ». 47

ВСТУП

Контрольна робота складається з відповідей на три теоретичні питання і рішення задачі.

Вибір варіанту питань проводиться по останніх двох цифрах номера заліковою книжкою книжки. Вибір чисельних значень завдання проводиться по буквах прізвища, імені і по батькові студента.

Вибір номера питання здійснюється по приведеній нижче таблиці:

Останні дві цифри залікової книжки

Номер питання

1-й

2-й

3-й

1

26

51

76

1

26

51

2

27

52

77

2

27

52

3

28

53

78

3

28

53

4

29

54

79

4

29

54

5

30

55

80

5

30

55

6

31

56

81

6

31

56

7

32

57

82

7

32

57

8

33

58

83

8

33

58

9

34

59

84

9

34

59

10

35

60

85

10

35

60

11

36

61

86

11

36

61

12

37

62

87

12

37

62

13

38

63

88

13

38

63

14

39

64

89

14

39

64

15

40

65

90

15

40

65

16

41

66

91

16

41

66

17

42

67

92

17

42

67

18

43

68

93

18

43

68

19

44

69

94

19

44

69

20

45

70

95

20

45

70

21

46

71

96

21

46

71

22

47

72

97

22

47

72

23

48

73

98

23

48

73

24

49

74

99

24

49

74

25

50

75

00

25

50

75

 

Задача

Підприємство планує випуск трьох видів виробів А, В та С., Режим роботи – однозмінний, коефіцієнт виконання норм - 1, втрати часу роботи устаткування - 5 %, втрати часу роботи робітників – 10 %. Зпланувати:

1) кількість необхідного обладнання основного цеху (механо-складального) та чисельність робітників-відрядників, враховуючі, що складальні роботи проводяться вручну без використання складального обладнання;

2) розподілити накладні витрати (ВУЕУ, цехові та адміністративні витрати) між виробами А, В та С, за умови що годинна тарифна ставка 1 розряду – 8 грн.

Розряд

1

2

3

4

5

6

Тарифний коефіцієнт

1

1,21

1,35

1,5

1,7

2

ВУЕУ розподіляються в залежності від трудомісткості виробу, Цехові та Адміністративні витрати – в залежності від сум основної зарплати та ВУЕУ на один виріб.

3) річну потребу в ріжучому інструменті (різців, фрез та свердл), при чому норма часу на обробку деталей береться як трудомісткість операцій (токарна, фрезерна, свердлувальна), число інструментів, що одночасно працюють на верстаті – 1 шт.. !! Розрахунок ведеться паралельно за 3 видами інструменту (різці, фрези та свердла) !! Загальну необхідну кількість робочих-заточників і потребу в заточних верстатах, тривалість заточування інструменту складає 50 % від циклу його заточування,

4) кількість транспортних засобів на зовнішні вантажоперевезення за умов що втрати часу роботи транспортних засобів - 5 %, вантажопідйомність транспортного засобу – 10 т. !!! Розрахунок ведеться за 5 видами вантажу (чорні метали, кольорові метали, інші матеріали, готова продукція на відходи) !!!

 

Вихідні дані задачі

 

Найменування виробу

А

Б

В

Г,Ґ

Д

Е

Є

Ж

З

И

І,Ї

Й

К

Л

М

Н

О

П

Р

С

Т

У

Ф

Х

Ц,Ч

Ш

Щ

Ь

Ю

Я

Загальні дані

Об'єм випуску, шт (вибирається по 1, 2, 3 букві прізвища)

98

93

92

81

96

87

85

88

80

99

Норма витрати матеріалів, кг (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

чорні метали

103

121

300

110

112

120

76

104

115

91

кольорові метали

65

60

66

67

68

69

69

64

68

63

інші матеріали

26

24

27

28

34

16

34

31

25

30

Ціна за 1 тонну, грн (вибирається по 1, 2, 3 букві по батькові)

чорні метали

2700

2800

3700

2900

2400

3100

2600

3300

3400

2600

кольорові метали

7500

8200

8700

7900

8300

8500

8400

7800

8900

8800

інші матеріали

1500

1300

1600

1900

1200

1300

1800

1700

1900

2000

Коефіцієнт використання матеріалів (вибирається по 2 букві прізвища)

0,89

0,79

0,81

0,83

0,76

0,79

0,93

0,93

0,80

0,95

Трудомісткість операції, н-годин (вибирається по 4, 5, 6 букві прізвища)

Токарна

257

250

259

253

250

253

255

254

251

258

Фрезерна

115

123

87

91

107

124

90

102

107

84

Свердлувальна

78

90

88

101

89

72

70

97

74

82

Шліфувальна

214

202

203

210

208

184

216

202

184

200

Складальна

367

433

363

382

386

441

403

443

394

354

Розряд операцій (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

Токарна

5

5

5

5

4

5

3

5

4

3

Фрезерна

4

4

4

5

4

5

3

5

5

4

Свердлувальна

4

3

4

5

5

5

5

5

5

5

Шліфувальна

3

4

3

5

3

5

3

3

5

4

Складальна

5

4

4

5

5

5

4

3

4

5

ВУЕУ, тис грн (вибирається по 2 букві імені)

67

65

50

69

40

77

80

87

100

79

Цехові витрати, тис грн (вибирається по 2 букві по батькові)

112

83

79

75

99

85

129

122

117

67

Адміністративні витрати, тис грн (вибирається по 3 букві прізвища)

98

138

113

99

139

129

138

103

121

88

Інструментальне господарство

Фактичний запас інструментів, шт (вибирається по 1, 2, 3 букві прізвища)

1500

1900

1150

1850

1650

1950

1650

1750

1700

1150

Дата в звітному періоді на яку відомий фактичний запас інструменту (вибирається по 1 букві імені)

1 вер

1 жов

1 вер

1 жов

1 вер

1 вер

1 жов

1 жов

1 вер

1 жов

Розмір очікуваного надходження інструмента (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

1000

600

700

1200

400

400

1100

500

600

900

Дата очікуваного надходження (вибирається по 2 букві імені)

1 лис

1 гру

1 лис

1 гру

1 лис

1 гру

1 лис

1 гру

1 лис

1 гру

Цикл заточування інструменту, н-годин (вибирається по 1 букві по батькові)

різець

8

8

8

8

8

16

8

16

8

8

фреза

16

16

8

16

16

8

16

8

16

16

свердло

8

8

16

8

16

8

8

8

8

8

Коефіцієнт передчасного виходу інструменту з ладу (вибирається по 1 букві по батькові)

0,05

0,05

0,05

0,06

0,05

0,05

0,05

0,06

0,05

0,06

Довжина калібруючої частини, мм (вибирається по 1, 2, 3 букві по батькові)

5,1

8,4

3,7

6,1

4,8

5,7

7,4

4,2

6,3

5,4

Коефіцієнт допустимого сточування ріжучої частини (вибирається по 1, 2, 3 букві прізвища)

0,8

0,5

0,75

0,6

0,8

0,75

0,6

0,75

0,6

0,5

Величина сточування за 1 переточування, мм (вибирається по 1,2,3 букві по батькові)

0,9

0,8

0,8

0,75

0,7

0,8

0,8

0,9

1,1

0,8

Стійкість інструменту, годин (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

1,5

0,8

0,6

1,1

0,4

0,5

0,9

0,7

1,2

0,95

Коефіцієнт машинного часу (вибирається по 1, 2, 3 букві прізвища)

0,7

0,7

0,6

0,7

0,6

0,7

0,6

0,7

0,6

0,6

Період піднесення до робочих місць, годин (вибирається по 1, 2, 3 букві по батькові)

8

8

4

8

8

4

8

8

4

8

Коефіцієнт резервного запасу на робочих місцях (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

3

2

4

2

3

4

3

4

3

2

Коефіцієнт страхового запасу в ІРК (вибирається по 1, 2, 3 букві по батькові)

0,1

0,25

0,15

0,2

0,1

0,2

0,1

0,25

0,15

0,2

Періодичність постачання інструменту з ЦІС в ІРК, днів (вибирається по 1, 2, 3 букві імені)

20

20

20

25

25

20

25

20

25

20

Транспортне господарство

Відстань до поставщиків матеріалів, км. (вибирається по 1, 2, 3 букві по батькові)

160

120

170

150

140

130

170

120

160

150

Відстань до складу готової продукції, км. (вибирається по 2 букві прізвища)

20

25

25

20

15

20

15

25

20

15

Відстань до підприємства того, що переробляє відходи, км. (вибирається по 3 букві імені)

25

15

25

20

15

25

20

15

20

20

Середня швидкість руху транспортного засобу, км/годин (вибирається по 2 букві по батькові)

45

40

50

40

45

50

45

50

45

40

Коефіцієнт використання вантажопідйомності (вибирається по 1 букві прізвища)

0,9

0,85

0,8

0,75

0,9

0,85

0,9

0,8

0,75

0,9

Тривалість зміни для водіїв, годин (вибирається по 1 букві імені)

11

12

11

12

11

12

11

12

11

12

Час вантаження, годин (вибирається по 2 букві імені)

0,5

0,6

0,7

0,5

0,6

0,7

0,5

0,6

0,7

0,5

Час розвантаження, годин (вибирається по 2 букві по батькові)

0,7

0,5

0,6

0,7

0,5

0,6

0,7

0,6

0,5

0,6

 

Інструментальне господарство

Число інструменту, яке необхідно виготовити на заводі або придбати на стороні в плановому періоді для забезпечення безперебійного ходу виробництва, визначається виходячи з витрат інструменту і зміни оборотного фонду з урахуванням фактичного запасу інструменту.

Витрата інструменту визначається числом його одиниць, яке буде повністю зношено при виконанні планового завдання по випуску продукції за певний період. Оборотний фонд - це число інструменту, яке необхідно мати в експлуатації і в запасі для забезпечення безперебійного ходу виробництва. Розрахунок витрат оборотного фонду і запасу проводиться по кожному типорозміру інструменту.

Величина потреби заводу в інструменті (у шт.) на планований період визначається по формулі:

Ип = Ир + Иo – Иоф,

де Ир — сумарна витрата інструменту на планований період;

Ио — необхідний оборотний фонд інструменту;

Иоф — фактичний оборотний фонд інструменту на початок планового періоду (кількість, що залишиться на січень планового року при такіж саме умовах витрат).

По нормах витрат і числі деталей, що підлягають обробці даним інструментом, згідно програмі на планований період визначається витрата ріжучого інструменту (у шт.) в цьому періоді:

Ир = N * tм * i / (Тзн * 60) = ∑(N*tм) * i / (Тзн * 60),

де N число деталей, що обробляються даним інструментом за програмою на планований період, шт.;

— машиний час на одну детале-операцію, хв.;

tм = tшт * Км

Км – коефіцієнт машиного часу;

i — кількість інструменту, яка одночасно працює на верстаті, шт;

Тзн — машинний час роботи інструменту до повного зносу (норма зносу), годин.

Тзн = (L / l + 1) * tст * (1 - h),

L — величина робочої частини інструменту, яка сточується при переточуванні (величина ріжучої калібруючої частини, що може підлягати сточуванню), мм;

l величина шару, що знімається з робочої частини при нормальному притупленні при кожному переточуванні інструменту (величина сточування за одне переточування), мм;

tст — стійкість інструменту (машинний час роботи інструменту між двома переточуваннями), годин;

h коефіцієнт передчасного виходу інструменту з ладу.

Цеховий оборотний фонд інструменту (у шт.) визначається за формулою:

Ио = Gрм + Gірк + Gрз,

де Gрм число інструменту, який знаходиться на робочих місцях;

Gрм = (Тпод / Тзнят) * n * i + n * j,

Gірк — запас інструменту в цеховій ІРК (інструментальний - роздаточній коморі);

Gірк = R * (1 + j1),

Gрз число інструменту, який знаходиться в ремонті (заточуванні, перевірці)

Gрз = (Тзат / Тпод) * n * i,

Тпод — періодичність подачі інструменту до робочих місць, годин;

Тзнят — періодичність зняття інструменту з верстата, годин;

Тзнят = (tшт / tм) * tст = (tшт * tст) / (tшт * Км) = tст / Км

n — число робочих місць, на яких одночасно, застосовується даний інструмент в однакових умовах (кількість устанкування);

j — коефіцієнт резервного запасу на кожному робочому місці;

tшт норма часу на обробку деталі, годин;

R витрата інструменту за період між черговими отриманнями його з центрального інструментального складу (ЦІС), шт.;

R = Ир/Dр * Dпост

Dр – кількість робочих днів;

Dпост періодичність постачання інструменту з ЦІС в ІРК, днів;

j1 коефіцієнт страхового запасу в ІРК;

Тзат цикл заточування (час від надходження інструменту з робочого місця в комору до повернення його із заточування в комору).

Час необхідний на переточування інструменту знаходиться за формулою:

Тпер = Ир * (Тзн / tст – 1) * tзат,

де tзат тривалість заточування, годин.

Знайшовши сумарний час на переточування усіх видів інструментів, можна знайти необхідну кількість заточних верстатів, на яких мають робити заточування, та чисельність робітників-заточників, що будуть працювати на цих верстатах.

Транспортне господарство

Необхідна кількість транспортних засобів при односторонньому маятниковому русі вантажопотоку розраховується за формулою:

Ктр = Р * Т / (Гп * Квик * Тзм * (1 – Крем/100),

де Р – вага вантажу (матеріалу, відходів, готової продукції), що перевозиться, т;

Т – тривалість робочого циклу транспортного засобу (вантаження, пробіг, розвантаження), годин

Т = Твант + 2 * (S/V) + Трозв,

Твант(розв) – час на вантаження (розвантаження), годин;

S – відстань між пунктами перевезення, км.;

V – середня швидкість руху транспортного засобу, км/годин;

Гп – номінальна вантажопідйомність транспортного стредства, т;

Квик – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу;

Тзм – тривалість зміни для водіїв транспортних засобів, ч;

Крем – коефіцієнт втрат часу роботи транспортних засобів із-за ремонту, простою і тому подібне.

Література, що рекомендується

1. Климов А. М., Оленев И. Д., Соколицын С. А. Организация и планирование производства на машиностроительном заводе. Учебник для студентов вузов. / А. М. Климов, И.Д. Оленев, С. А.Соколицын. - Л., «Машиностроение», 1973 г. - 496 с.

2. Разумов И. М. Организация и планирование машиностроительного производства. / И. М. Разумов. - М., «Машиностроение», 1967 г. - 619 с.

3. Егоров Ю. Н., Варакута С. А. Планирование на предприятии. / Ю. Н. Егоров, С. А. Варакута. – М.: 2001 г. - 176 с.

4. Афитов Э. А. Планирование на предприятии. / Э. А. Афитов. – М.: 2001 г. - 285 с.

Тема 1: «Планування виробничої потужності»

Теоретична частина

Виробнича потужність – максимально можливий річний випуск продукції при повному використанні виробничого обладнання та площ.

Виробнича потужність (шт.) ВП = Fn * q = Fn / t = Fд * с [* kвик. норм ] / t

Fn – ефективний (плановий) фонд часу роботи обладнання, годин.

Фонди часу:

календарний фонд часу (365 * 24 = 8760 годин);

режимний фонд часу (номінальний) (D * Sm * d);

дійсний (ефективний) фонд часу (режимний – час на ремонт, простої);

q – продуктивність обладнання в одиницю часу, шт./годин;

t – трудомісткість виробів, що виготовляються на даном обладнанні (норма часу на виготовлення одиниці виробу), годин/шт.;

Fд – дійсний фонд часу роботи обладнання в плановому періоді, годин:

Fд = D * Sm * d (1 - 0,01 * b)

D – кількість робочих днів в плановому періоді, дні;

D = (календарні дні – вихідні дні – свята);

Sm – змінність роботи (кількість змін);

d – середня тривалість зміни, годин;

b - величина простоїв, що планується у роботі обладнання, спричинених ремонтом і профілактичним обслуговуванням (за звичай від 3 до 8 %),;

с – кількість однотипного обладнання;

kвик.норм – коефіцієнт виконання норм;

Середньорічна виробнича потужність – середньовзвешена із значень потужностей підприємств в різні відрізки року. ВПсеред.р. = ВПп + ВПввод * n1 / 12 – ВПвиб * n2 / 12.

ВПп – вхідна (початкова) виробнича потужність;

ВПввод - виробнича потужність, що вводиться;

n1 – кількість місяців в які буде працювати данне обладнання;

ВПвиб - виробнича потужність, що вибуває;

n2 – кількість місяців в які не буде працювати данне обладнання;

Коефіцієнт використання потужності kвикор.= Nфакт./ ВПсеред.р.;

Nфакт. - фактичний випуск продукції (програма випуску виробів);

Nфакт.= ВП * kвик.норм;

Завантаження обладнання (станко*годин) – Q = Nфакт.* t / kвик.норм;

Пропускна спроможність обладнання (станко*годин) –P = Fд * с;

Коефіцієнт завантаження обладнання –kзавант.= Q / P = N * t / (kвик.норм * Fд * с);

Середній коефіцієнт завантаження обладнання - kзавант серед = Σ (kзавант і * сі) / Σ сі

Для збірочних и ливарних цехів знаходиться відповідно виробнича потужність по площі:

Виробнича потужність по площі – ВПs = Fд * S / (S1 * Тц);

S – виробнича площа цеху, м2;

S1 – виробнича площа необхідна для збірки одного виробу (з врахуванням робочої зони), м2;

Тц – цикл збірки виробу, дні.

Завантаження площі (м2*годин) – Qs = N * S1 * Тц

Пропускна спроможність по площі (м2*годин) – Ps = Fд * S

Коефіцієнт завантаження по площі –

kзавант.s = Qs / Ps = N * S1 * Тц / (Fд * S) = N / ВПs.

Тема 2: «Планування виробництва та реалізації продукції»

Теоретична частина

Товарна продукція (ТП) – сума обсягів готової продукції (ГП), яка призначена для реалізації замовникам, своїм кап. будівництвам та непромисловим господарствам, продукції, яка призначена для капремонту устаткування, напівфабрикатів власного виготовлення та продукції допоміжних та підсобних господарств, які призначені для випуску на сторону, виготовленої тари, робіт промислового характеру, виконаних на замовлення зовнішніх та внутрішніх споживачів.

Валова продукція (ВП) – сума обсягів товарної продукції приріст залишків незавершеного виробництва (НЗВ) протягом розрахункового періоду:

∆НЗВ = НЗВк – НЗВп,

де НЗВк(п) – величина НЗВ на кінець (початок) періоду;

НЗВк = N/D * C * Kнар.витр. * Тц,;

де N – обсяг виробництва, шт.;

D – кількість робочих днів, дні;

C – собівартість продукції, грн.;

Тц – тривалість циклу виробництва, дні;

Kнар.витр. –коефіцієнт наростання витрат, при рівномірному зростанні він дорівнює:

Kнар.витр. = [М + 0,5 * (C - M)]/ C,

M – матеріальні витрати, грн.

вартість сировини та матеріалів замовника.

Чиста продукція (ЧП) – різниця між товарною продукцією і матеріальним та прирівняним до них витратам.

Реалізована продукція (РП) - сума обсягів товарної продукції приріст залишків нереалізованих виробів на складах (ГП) на кінець розрахункового періоду:

∆ГП = ГПп – ГПк,

де ГПп(к) – величина ГП на початок (кінець) року.

Валовий оборот (ВО) – сума обсягів усієї виробленої продукції у тому числі сума напівфабрикатів власного виготовлення та продукції допоміжних та підсобних господарств, які призначені для власного виробництва.

Обсяг нормативної чистої продукції дорівнює:

ЧПнорм.= Σ(Ni*Нормат.ЧПi),

де Ni – обсяг виробництва i виробу, шт.

Нормат.ЧПi – норматив чистої продукції по i виробу, грн.      

Нормат.ЧП = Осн.з.вир. + Осн.з.кер. + Пн

Осн.з.вир. – основна зарплата виробничих робітників;

Осн.з.кер. – основна зарплата керуючого персоналу       :

Осн.з.кер. = Осн.з.вир. * норм.коеф.ЧП

норм.коеф.ЧП – нормативний коефіцієнт чистої продукції;

Пн – нормативний прибуток Пн = (С – М) * Р / 100]

Тема 3: «Планування праці та заробітної плати»

Теоретична частина

Планування праці та заробітної плати складається з трьох частин – планувань чисельності, продуктивності праці та фонду заробітної плати.

Планування чисельності (трудових резервів):

Обсяг робіт для виконання плану, нормо-години:

Q = Σ (N * t / kвик.н.вир.)

де N – обсяг випуску продукції;

t – трудомісткість одиниці продукції, тобто час необхідний на випуск одиниці продукції;

kвик.н.вир. – коефіцієнт виконання норм виробітки на рівні, який досягнуть 30-40% робочих, дорівнює 1,1-1,2;

Дійсний фонд часу роботи робочого, години:

Fд = D * d (1 - 0,01 * b)

де D – кількість робочих днів в плановому періоді, дні;

D = (календарні дні – вихідні дні – свята);

d – середня тривалість зміни, годин;

b - величина невиходів, що планується у роботі кожного робітника на відпустки, хвороби, виконання державних обов’язків та інш. (за звичай десь 10% і більш), %.

За звичай баланс робочого часу роботи робітника має наступний вигляд (алгоритм розрахунку):

показник

якщо внутрізмінні втрати часу задані на рік

якщо внутрізмінні втрати часу задані на один день

1. календарні дні, дні

2. вихідні та свята, дні

3. номінальний час, дні 3 = 1-2

4. невиробничий час (цілодобові невиходи на роботу), дні, у т.ч.:

 А) чергові відпустки

 Б) додаткові відпустки

 В) відпустки по вагітності

 Г) виконання державних та суспільних обов’язків

 Д) невиходи по хворобі

5. з’явочний робочий час, дні 5 = 3-4

6. невиробничий час за весь рік (внутрізмінні втрати), години, у т.ч.:

6. невиробничий час за один день (внутрізмінні втрати), години/день, у т.ч.:

 А) скорочений робочий день

 А) скорочений робочий день

 Б) перерва на кормління

 Б) перерва на кормління

 В) простої внутрі робочого дня

 В) простої внутрі робочого дня

 Г) інші

 Г) інші

7. дійсний фонд часу, години 7=(5*8годин)-6

7. середня тривалість робочого дня, годин/день 7=8 годин - 6

8. середня тривалість робочого дня, годин/день 8=7/3

8. дійсний фонд часу, години 8=5*7

Необхідна списочна кількість робочих, що зайняті на роботах що нормуються:

Rсп = Q / Fд = Σ (N * t / kвик.н.вир.) / Fд;

Чисельність по кількості робочих місць:

Rрм = nрм * kроб.на 1рм * Sm [ * kзс ]= nрм * kроб.на 1рм * Sm * Fпл / Fф

nрм – кількість робочих місць;

kроб.на 1рм - кількість робочих на одно робоче місце;

Sm – кількість змін;

kзс - коефіцієнт перекладу з’явленої в списочну чисельність;

Fпл,ф – плановий, фактичний фонд роботи обладнання;

Чисельність по нормам обслуговування:

Rно = nрм * Sm [ * kзс ] / k рм на 1 роб.

kрм на 1 роб. - кількість робочих місць на одного робочого;

Планування продуктивності праці:

Продуктивність праці – це показник, що характеризує її ефективність і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу.

Розрізняють продуктивність індивідуальної праці, яка відображає затрати лише живої праці працівників, і продуктивність суспільної праці, що відображає затрати праці живої та уречевленої.

Рівень продуктивності праці характеризується показником виробітку, який показує кількість продукції, що вироблена за одиницю часу. Оберненим до виробітку є показник трудомісткості. Тобто продуктивність праці характеризується двома показниками: трудомісткістю (t) та виробкою в одиницю робочого часу (В).

t = T / N B = N / T;

T – затрачений робочий час на виробництво продукції;

N – річний обсяг продукції (валової, товарної або інш.);

Продуктивність праці – середній показник виробітки, що приходиться на одного працівника (середньосписочного складу):

Пріч = ВП / Rсп або N / Rсп

ВП – валова (товарна або інш.) продукція, грн., нормо-години, шт.,м,м2,комплект та інш.

Rсп – середньосписочна кількість людей, що працюють та відносяться к промислово-виробничій групі.

Методи визначення виробітку:

- натуральний – ділення обсягу виробленої продукції у фізичних одиницях на кількість затраченого часу в нормо-годинах; різновидом натуральних вимірників обчислення виробітку є умовно-натуральні;

- вартісний - ділення обсягу виробленої продукції в гривнях до затрат часу, вираженого в середньосписковій чисельності робітників, або відпрацьованій ними кількості людино-днів, людино-годин;

- трудовий – ділення обсягу продукції, представленої в затратах робочого часу в нормо-годинах, на кількість робітників.

Розрізняють також годинний, денний та річний виробіток на одного робітника і річний виробіток на одного працівника.

Переклад відсотків зростання виробітку у відсотки зниження трудомісткості та в зворотному напрямку:

∆В% = ∆t% * 100 / (100 – ∆t%) ∆t% = ∆B% * 100 / (100 + ∆B%)

Підвищення продуктивності праці:

∆П = Еч / (Rпл – Еч) * 100,

Rпл – планова чисельність, чоловік.

Еч – економія робочої сили, чоловік.

Витрати праці по категоріям працюючих

Основні робітники

Допоміжні робітники, що працюють в основних та допоміжних цехах

Інші працюючі (ІТП, службовці, МОП, учні, працівники охорони)

відрядники

почасовики

Відрядна трудомісткість

Почасова трудомісткість

Трудомісткість обслуговування

Трудомісткість керування

Технологічна трудомісткість

Загальна трудомісткість

Повна трудомісткість

Процес праці на підприємстві відбувається в просторі і часі. Регламентація праці в часі здійснюється через норми праці:

- норма часу;

- норма виробітку;

- норма чисельності;

- норма обслуговування.

Норма часу в умовах серійного і масового виробництва виступає як норма штучного часу (Тшт):

Тшт = Топ + Тобсл + Твідп,

де Топ – оперативний час, н-год.;

Тобсл – час на обслуговутання робочого місця, н-год.;

Твідп – час на відпочинок і особисті потреби, н-год.

Топер = tосн + tдоп,

tосн – основний час на один виріб, н-год.;

tдоп – допоміжний (додатковий) час на один виріб, н-год.

Тобсл = tтех.обсл. + tорг.обсл.,

tтех.обсл. – час на технологічне обслуговування робочого місця, н-год.;

tорг.обсл. – час на організаційне обслуговування робочого місця, н-год.

Норма часу в умовах дрібносерійного і одиничного виробництва виступає як норма штучно-калькуляційного часу (Тштк):

Тштк = Тшт + Тпз/n,

де Тпз – підготовчо-заключний час на партію деталей, н-год.;

n – кількість деталей в партії, шт.

Таким чином, робочий час можна уявити наступним чином:

Робочийчас

Час зайнятості робітників

Час перерв

Регламентовані перерви

Нерегламентовані перерви

tосн(маш)

основний (машиний) час

tдоп(руч)

допоміжний (ручний) час

tобсл

час на обслуговування робочого місця:

-технічне (tтех.обсл)

-організаційне (tорг.обсл)

tвідп

час на відпочинок й особисту гігієну

tпз

підготовчо-заключний час

tор.т

перерва за організаційно-технічними причинами

tоп - оперативний час

(1+2)

tшт - штучний час (1+2+3+4)

tштк – штучно-калькуляційний час (1+2+3+4+5)

Планування фонду зарплати.

Фонд відрядної зарплати за вироблену продукцію:

ФЗ/пвід = Σ (N * Pвід)

N – обсяг виробленої продукції;

Pвід – відрядна розцінка;

Фонд почасової зарплати за відроблений час:

ФЗ/ппоч = Σ (Ri * tст1i * kсеред.тар.i* Fдi) = Σ (Ri * kтар.i* Fдi)

tст1 – тарифна ставка 1 розряду робіт, грн.;

kсеред.тар – середній тарифний коефіцієнт розряду робіт;

kтар – тарифний коефіцієнт відповідного розряду робіт;

Фонд зарплати може бути прямим (тарифним), денним, місячним або річним.

Основний (годинний) фонд зарплати:

- прямий (тарифний) фонд;

- доплати, що мають відношення до кожної години праці;

- по відрядно-прогресивним та відрядно-преміальним системам;

- премії почасовикам;

- доплати за працю в нічний час;

- доплати за роботу у святкові дні;

- надбавки за навчання учнів;

- доплати незвільненим (неосвобожденным) бригадирам.

Денний фонд зарплати:

- основний (годинний) фонд;

- доплати за регламентовані внутріденні перерви;

- скорочений робочий день підлітків;

- перерва в роботі матусь, що годують.

Місячний (річний) фонд зарплати:

- денний фонд;

- додаткова зарплата, що передбачена законом за цілоденні невиходи;

- оплата щорічних відпусток;

- вихідна допомога;

- оплата невідпрацьованого часу в зв’язку з виконанням суспільних і державних обов’язків;

- виплати за вислугу років;

- вартість безкоштовних комунальних послуг.

Середній рівень годинної зарплати:

Угод = ФОПгод / (Rсп * Fд.год)

Середній рівень денної зарплати:

Уден = ФОПден / (Rсп * Fд.дні)

Середній рівень місячної зарплати:

Уміс = ФОПміс / (Rсп * Fд.міс)

Середній рівень річної зарплати:

Уріч = ФОПріч / Rсп

Відрахування на соціальні потреби (дані можуть змінюватися щорічно):

- у пенсійній фонд –32,3%

- у фонд соціального страхування – 2,6 %

- у фонд соціального страхування на випадок безробіття 2,1 %

- у фонд соціального страхування на професійні захворювання 1 %

Тема 4 «Планування матеріально-технічного забезпечення»

Теоретична частина

Однопродуктова статична модель.

В цієї простішої моделі попит постійний увесь час, поповнення запасів миттєве та відсутній дефіцит. Тому роздивляється тільки поточний запас, рівень якого змінюється від максимального (рівного розміру замовлення під час його поступлення на склад) до мінімального (нулю).

Б5160, 1

Розмір поточного запасу в певний час:

Зпоточ = q - р * t

q – розмір замовлення (мах рівень запасу під час його поступлення на склад);

р – середньодобове споживання;

t - час, що минув з часу останньої поставки;

qсеред = q / 2

Усі витрати на зберігання матеріалів на складі можна поділити на постійні транспортно-заготівельні витрати на 1 поставку (С1) та змінні витрати на зберігання 1 продукції на складі (C2). Тоді сумарні витрати на зберігання матеріалів на складі впродовж року складуть:

С = С1 * n + C2 * (q / 2)

n – кількість замовлень в рік;

n = Q / q

Q – річна потреба в матеріалі;

Тоді С = С1 * (Q / q) + C2 * (q / 2)

Знайдемо проізводну та прирівняємо її до нуля.

dc / dq = - С1 * (Q / q2) + C2 / 2 = 0

тоді оптимальний розмір замовлень (поставок) для цієї моделі:

qопт = √(2 * С1 * Q / C2)

тоді оптимальна кількість замовлень:

n = Q / qопт = √(Q * C2 / (2 * C1))

оптимальний інтервал між поставками:

t = 360 / n

середня величина запасу:

qсеред = qопт / 2 = √(С1 * Q / 2 * C2)

Технічна норма витрат матеріалу (норма витрат):

qтех = qч + qвідх + qп

де qч - корисне витрачення матеріалу (чиста маса деталі до обробки);

qвідх - витрати матеріалу, що не зв’язані з технологічним процесом (відходи, бій, витік);

qп - додаткові витрати, викликані технологічним процесом;

коефіцієнт використання матеріалу:

kвик = qч / qтех

потреба в матеріалах (норматив запасу) (кг, т та інш.)Q = N * qтех

потреба в матеріалах (грн.) Q´ = N * qтех * Ц

N – програма випуску (шт.);

Ц – ціна матеріалу (грн.);

Нормативний запас на складі

Складський запас складається з транспортного, поточного, страхового (гарантійного)(30-50% від поточного), підготовчого (технологічного), норми на приймання, складування, розвантаження, аналіз в відповідності технології приймання. Поточний запас потрібен для підтримки безперервної роботи між поставками, страховий запас потребляється у випадках перебоїв у постачанні або коливання витрат матеріалу, а підготовчий запас потрібен у тих випадках, коли по технології необхідний певний час для підготовки матеріалу к виробничому процесу.

Загальна потреба матеріалу на програму випуску:

Q = Qрічн + (Qк – Qп) – Qвідх

Qрічн – потреба на річний випуск;

Qк(п) – розмір складських залишків на кінець (початок) року;

Qвідх – використані відходи;

Норма запасу (дні) Qдні = 360 * Q / N.

Тема 5: «Планування собівартості виробництва»

Теоретична частина

Склад витрат в найбільш загальному виді визначається двома П(С)БО - 3 „Звіт про фінансові результати» та 16 „Витрати», але детально структура (номенклатура) статей та елементів витрат надана тільки в П(С)БО 16.

Склад витрат відображається в наступній таблиці:

№ п/п

Склад витрат в фінансовій звітності відповідно П(С)БО 16

Види витрат відповідно П(С)БО 16

Структура видів витрат відповідно П(С)БО 16

Склад витрат (номенклатура), які можливо віднести к конкретному об’єкту витрат, відповідно П(С)БО 16

1

2

3

4

5

6

1

Витрати, що включа-ються в собівартість реа­лізуємої продукції, робіт, послуг або товарів

Прямі

Виробнича собівартість реа­лізованих готової продукції, товарів, робіт, послуг.

Перелік та склад статей виробничої собівартості установлюється підприємством самостійно

Прямі матеріальні витрати

вартість сировини, основних матеріалів, покупних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних матеріалів та ін. матеріалів

Прямі витрати на оплату труда

Зарплата та ін. виплати робітникам, зайнятим в виробництві продукції, виконанні робіт та наданні послуг

Інші прямі витрати

відрахування на соціальні засоби, амортизація, і плата за оренду земельних та майнових паїв та ін. виробничі витрати

Непрямі (побічні)

Загальновиробничі витрати ЗВВ:

1) змінні;

2) постійні розподілені

витрати на управління виробництвом (оплата труда апарата управління цехами, дільницями, відрахування на неї на соціальні засоби, медичне страхування апарата управління цехами, їх відрядження та ін.)

Амортизація основних засобів i нематеріальних активів загальновиробничого (цехового) призначення

ВУЕ та ремонт, страхування, оперативну оренду ОЗ, ін. не обігових активів загально виробничого призначення

витрати на опалення, освітлення, водозабезпечення та ін. утримання виробничих приміщень

витрати на обслуговування виробничого процесу (оплату труда, відрахування на соціальні засоби, медичне страхування робітників та апарату управ­ління виробництвом, витрати на здійснення техно­логічного контролю за виробничими процесами за якістю продукції, робіт, послуг

втрати на удосконалення технології та організації виробництва (оплата труда та відрахування на соціальні засоби робітників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, поліпшенням якості продукції, збільшенням її надійності, довговічності, ін. експлуатаційних характеристик в виробничому процесі, витрати матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій

витрати на охорону труда, техніку безпеки та охорону навколишнього природного середовища

Ін. витрати (втрати від браку, простоїв)

Нерозподілені постійні ЗВВ

 

 

Конкретний склад не визначений, частина витрат, що не підлягає розподілу відповідно обраній базі

Зверхнормативні виробничі витрати

 

 

Конкретний склад не визначений

 

1

2

6

2

Адміністративні витрати, тобто ЗГВ, направлені на обслуговування та управління підприємством

- загальнокорпоративні витрати, тобто організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представительські витрати;

- витрати на службові відрядження та утримання апарата управління підприємством та ін. загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, ін. матеріальних необігових активів загальногосподарського використання: операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освічення, водозабезпечення, каналізація, охорона;

- винагорода за професійні послуги (юридичні/аудиторські, по оцінки майна);

- витрати на зв’язок (почтові, телеграфні, телефонні, телекс, факс);

- на урегулювання спорів в судових органах, на юридичні, аудиторські,

- плата за розрахунково-касові та ін. банківські послуги;

- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого використання;

- податки, збори та ін. передбачені законодавством обов’язкові платежі, крім тих, які включаються в виробничу собівартість продукції;

-ін. послуги загальновиробничого використання.

3

витрати на збут, тобто витрати, пов’язані з реалізацією (збу­том) продукції, товару, робіт

- витрати упаковочних матеріалів для затарювання готової продукції на складах;

- витрати на ремонт тари;

- на рекламу та дослідження ринку (маркетинг) передпродажну підготовку товару;

- оплата труда та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам, робітникам підрозділів забезпечующих збут;

- витрати на відрядження робітників зайнятих збутом;

- витрати на утримання основних засобів, ін. матеріальних необігових активів, зв’язаних зі збутом (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, освічення, опалення, охорона);

- витрати на транспортування, перевалку та страхування готової продукції, товарів, транспортно-експедиційних та ін. послуги, зв’язані з транспортуванням товарів (готової продукції) в відповідності з договором поставки;

- на гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування;

- ін. витрати, зв’язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

4

Ін. операційні витрати

- собівартість реалізованих виробничих запасів, складених з їх облікової вартості та витрат на їх реалізацію;

- сума сумнівних (безнадійних) боргів, відрахування в резерв сумнівних боргів;

- втрати від забезпечення запасів;

- від операційних курсових різниць,

- визнані штрафи, пені, неустойки;

- недостачі та втрати від порчі цінностей;

- на дослідження та розробки в відповідності з П(С)БО 8 «Нематеріальні активи;

- собівартість реалізованої іноземної валюти, перерахована в національну валюту по курсу НБУ на дату продажі іноземної валюти, плюс витрати, пов’язані з продажею іноземної валюти;

- витрати на виплату матеріальної допомоги, на утримання об’єктів соціально-культурного призначення;

- ін. витрати операційної діяльності.

5

Фінансові витрати

- витрати на відсотки (за використання кредитами отриманими, по облігаціям випущеним, по фінансовій оренді);

- ін. витрати підприємства, зв’язані із залученням заємного капіталу. Втрати від участі в капіталі є збитками від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства.

6

Ін. витрати, тобто витрати, що виникають під час звичайної діяльності, але не пов’язані безпосередньо з виробництвом та реалізацію продукції, крім фінансових витрат

- собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необігових активів, майнових комплексів (балансова вартість та витрати, зв’язані з реалізацією);

- втрати від неопераційних курсових різниць;

- сума уцінки необігових активів та фінансових інвестицій;

- витрати по ліквідації необігових активів (розробка, демонтаж);

- остаточна вартість ліквідованих або списаних необігових активів;

- ін. витрати звичайної діяльності.

7

Податки на прибуток

Признаються витрати відповідно П(С)БО 17 «Податки на прибуток»

8

Надзвичайні витрати

Прямі втрати по результатам надзвичайних подій, витрати на виконання засобів, зв’язаних з запобіганням та ліквідуванням наслідків (відрахування, оплата ін. організаціям, заробітна плата робітників, зайнятих на відновлювальних роботах, вартість використаної сировини, матеріалів та ін.).

Постійні виробничі накладні (розподіляємі) витрати на кожний об’єкт витрат розподіляється з використанням бази розподілення (годин праці, зарпла­ти, обсягу діяльності, прямих витрат) при нормальної потужності, тобто при очікуємому середньому обсягу діяльності, який може бути досягнутий при умові звичайної діяльності підприємства в продовж кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого об­слуговування виробництва.

Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються в склад собівартості реалізованої продукції, робіт та послуг в періоді їх виникнення.

Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожний об’єкт витрат, з використанням бази розподілення виходячи з фактичній потужності звітного періоду. Базою розподілення може служити кількість годин праці, зарплата, обсяг діяльності та прямі витрати.

Якщо порівняти витрати, що входили до собівартості реалізованої продукції до нового стандарту та після нього, то можна їх представити у наступному вигляді.

Б5160, 2

На теперішній час калькуляція собівартості одиниці виробу може мати вигляд:

- основні та допоміжні матеріали та сировина;

- зворотні відходи (відраховуються);

- покупні напівфабрикати;

- транспортні витрати;

- паливо та енергія;

- основна зарплата виробничих робітників;

- додаткова зарплата виробничих робітників;

- відрахування на соціальні потреби (в пенсійний фонд, в фонд соціального страхування, в фонд соціального страхування на випадок безробіття та в фонд соціального страхування на випадок профзахворювань та нещасних випадків).

Загальновиробничі витрати:

- витрати на утримання і експлуатацію і устаткування (ВУЕУ).

Разом - Технологічна собівартість.

- цехові витрати (розраховуються в % до суми осн. з/п та ВУЕУ або тільки в % до осн. з/п).

Разом - Цехова собівартість

- інші виробничі витрати (розраховуються в % до суми ВУЕУ та цехових витрат);

- витрати на брак (втрати);

Разом - Виробнича собівартість

- адміністративні витрати (загальногосподарські) (розраховуються в % до суми осн. з/п та ВУЕУ або тільки в % до осн. з/п);

- витрати на збут (позавиробничі) (розраховуються в % до виробничої собівартості);

Разом - Повна собівартість

Розподіл накладних витрат:

1. Розподіл витрат на утримування та експлуатацію обладнання:

а) пропорційно прямої заробітній платі основних робітників:

- для виробничих підрозділів, що випускають однорідну продукцію або з однаковим рівнем механізації робіт;

б) по кількості верстато-годин, що необхідні для виробництва цього виробу:

Квуео = ∑ВУЕО/∑Тм ВУЕОа1 = Квуео * Тма1

2. Розподіл цехових та адміністративних витрат:

а) пропорційно основній заробітній платі виробничих робітників на один виріб (без урахування доплат та премій):

- для цехів, де рівень механізації, автоматизації та трудомісткості випуску виробів незначно відрізняється;

- коли вироби відрізняються по трудомісткості.

б) пропорційно сумі основній заробітній платі та ВУЕО:

- зниження зарплати (людської праці) призводить до збільшення ВУЕО (витрат на обладнання, бо збільшується вартість необхідного обладнання.

Кцех = ∑Цех/(∑ВУЕО+∑ОЗП) Цеха1 = Кцех * (ВУЕОа1+ОЗПа1)

Кадм = ∑Адм/(∑ВУЕО+∑ОЗП) Адма1 = Кадм * (ВУЕОа1+ОЗПа1)

в) пропорційно амортизаційним відрахуванням одиниці виробу:

- коли доля амортизаційних відрахувань в собівартості значна (нафтодобувна, гірсько рудна промисловість та ін.).

Загальна економія витрат підприємства складається з наступних частин:

- по матеріалах: Е%м = (1 – Ім.*Іц)*βм;

- по зарплаті: Е%зп = (1 – Ізп/.Іпп)*βзп;

- по умовно-постійних витратах: Е%уп = (1 – Іуп/.Іов)*βуп;

- по амортизації: Еам = ОВФ * Нам * (Іов – 1) = ОВФ * Нам * (Nпл – Nб) / Nб;

- по виходу годних виробів: Ег.вир. = (Сцех – Стех.вт) * (100/αзв – 100/αпл.).

де Ім, ц, зп, пп, уп, ов – індекс зростання відповідно норми витрат матеріалів, ціни матеріалів, заробітної плати, продуктивності праці, умовно-постійних витрат, обсягу виробництва;

βм, зп, уп – доля витрат відповідно на матеріали, заробітну плату, умовно-постійні витрати у повній собівартості, %;

ОВФ – вартість основних виробничих фондів, грн..;

Нам – норма амортизації;

Сцех, тех.вт. – собівартість відповідно цехова, технологічних втрат, грн..;

Nпл, б – обсяг виробництва відповідно у плановому та базовому році, шт..;

αзв, пл. – доля годних виробів відповідно у звітному та плановому періоді, %.

Езаг = Сб * Іов * (Е%м + Е%зп + Е%уп)/100 + Еам + Ег.вир.

По елементний склад ціни на вітчизняні товари:

Б5160, 3

Ц = С + П = С * R/100 + С = С * (1+ R/100)

R = 100 * П / С = 100 * (Ц - С) / С

П = С * R/100 = Ц - С

С = Ц / (1+R/100)

Постачально – збутова надбавка – застосовується при реалізації товарів через постачально-збутові, заготівельні, торгівельно-закупівельні підприємства, кооперативи, різні товариства.

Оптова надбавка – застосовується оптовими підприємствами, у яких основна задача – забезпечення товарами підприємства роздрібної торговлі, масового харчуванна та побутового обслуговування. Надбавки встановлюються у відсотках до ціни придбання товару (без ПДВ).

Торгівельна надбавка – застосовується при реалізації товарів безпосередньо населенню. Її встановлюють підприємства роздрібної торгівлі виходячи із конюктури ринку в даном регіоні (не більш 25%). Надбавки встановлюються у відсотках до цін придбання товару підприємствами роздрібної торгівлі (з ПДВ).

Акцизний збір установлюється в цінах таких 5 груп підакцизних товарів: алкогольні напої, тютюнові вироби, транспортні засоби, нафтопродукти та ювелірні вироби.

Тверді ставки мають лікеро-горілчані вироби – 16 грн./л 100% спирту, сигарети з фільтром – 10 грн/1000 шт, моторні бензини – 60 євро/1000 кг, автомобілі з об’ємом циліндрів двигуна понад 3000 см3 – 1,0 євро/1 см3

Відсоткові ставки, встановлені до обороту (ціни) з реалізації товарів мають ювелірні вироби – 55 %

Податком на додану вартість не обкладаються вугілля та вугільні брикети, учнівські зошити та підручники, дитячі журнали та газети, лікарські засоби та вироби медичного призначення, товари для інвалідів тощо.

Регульовані ціни включають торгівельну знижку, ПДВ, акцизний збір, собівартість продукції і прибуток виробника.

По елементний склад ціни на експортні товари

Витрати виробника

В

 

Прибуток

П

П = В * R

Витрати на доставку до пункту, обумовленого контрактом

Т

 

Збори за митне оформлення

МЗ

 

Експортна ціна товару Цексп = В + П + Т + МЗ

По елементний склад ціни на імпортні товари

Б5160, 4

Витрати на 1 грн. товарної продукції показують відношення собівартості продукції до її вартості реалізації по оптовій ціні (величина товарної продукції):

Витр.1грн. = Σ (Ni * С/вi) / Σ (Ni * Цопт.i),

де Ni – програма випуску (продажу) продукції, шт..

Зниження витрат на 1 грн. товарної продукції у порівнянні з минулим періодом (%) дорівнюються:

∆ Витр.1грн. = (Витр.1грн.минул. – Витр.1грн.пл.) * 100 / Витр.1грн.минул.

Балансовий (валовий) прибуток (Пб)– сума прибутку від реалізації, прибутку від іншій ріалізації, доходів (з відрахуванням витрат) по позареалізаційним операціям:

а) прибуток від реалізації продукції – прибуток від операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності; визначається як різниця між виторгом від реалізації продукції (без врахування ПДВ і акцизного збору) та повною собівартістю продукції;

б) прибуток від продажу майна – прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо; визначається як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об`єкта, який продається;

в) прибуток від позареалізаційних операцій – прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов`язань, доходи від володіння борговими зобов`язаннями, роялті.

Інколи слід враховувати витрати, що зменшують величину балансового прибутку (плата за землю, податок на майно, податок з власників транспортних засобів, утримання дошкільних закладів тощо).

Операційний прибуток (оподатковуваний прибуток або прибуток до оподаткування) визначається коригуванням балансового прибутку на операційні витрати, до складу яких входять: зарплата з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, рентні платежі, транспортні і комерційні витрати.

Чистий прибуток (Пч)– прибуток, що поступає у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток. З нього сплачуються борги та процента за кредити, а решта розподіляеться на фонд споживання (виплати власникам, акціонерам, персоналу за результати роботи) та фонд нагромаждення (використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду):

Пч = (Пб - Плата за кредит) – Податок на прибуток = (Пб - Плата за кредит) * 0,75

Маржинальний прибуток = виручка – змінні витрати = прибуток + постійні витрати:

Nкршт = Пост. витрати / (Цуд – Змін. витратиуд) = N * Пост.витрати / (Виручка – Змін.витрати)

Nкр = Виручка * Пост. витрати / (Виручка – Змін.витрати) = Nкршт * Цуд

Рентабельність окремих виробів:

Рвир і = (Ц-С)*100 / С

Рентабельність виробів (товарної продукції):

Рвир = (ТП-Стп)*100 / Стп (класична)

Рвир = (ТП-Стп)*100 / ТП

Скорочена рентабельність окремих виробів (за відрахуванням матеріальних витрат):

Рвир а = (Ц-С)*100 / (С-М)

Рентабельність продукції (реалізованої):

Рпрод р = (РП-Срп)*100 / Срп

Загальна рентабельність підприємства:

Рпідпр.заг. = Пб *100 / (ОВФ +ОбЗн)

Загальна рентабельність підприємства:

Рпідпр.заг. = Пч *100 / (ОВФ +ОбЗн)

Рентабельність інвестицій (повина бути більше за середньогалузеву та більше за дохідність альтернативного використання капіталу (наприклад, купівля державних облігацій)):

Рінв= Пч *100 / Інвестиції

Рентабельність власного капіталу:

Рк.вл.= Пч *100 / Капітал власний

Рентабельність активів (повина бути більше за процентну ставку по довгострокових кредитах):

Ракт= Пч *100 / Активи.

Тема 6: «ПЛАНУВАННЯ РЕМОНТНОГО ГОСПОДАРСТВА»

Теоретична частина

При визначенні тривалості ремонтного циклу Тр.ц., міжремонтного Тм.р. і міжоглядового Тм.о. періодів варто ґрунтуватися на структурі ремонтного циклу для кожного виду технологічного устаткування.

Число ремонтних операцій у циклі наступне:

Устаткування

Число ремонтів

Формули для визначення міжремонтного циклу Тр.ц. у відпрацьованих годинах

середніх

малих nм

оглядів

no

Верстатне устаткування

 

 

 

 

 

 

 

 

Легкі та середні металорі­зальні верстаки вагою до 10 т:

- випущені до 1967 р.

- випущені з 1967 р.

 

 

2

1

 

 

6

4

 

 

9

6

 

для верстатів:

bпbтА

- віком < 10 років А = 24 000;

- віком 10-20 років А = 23 000;

- віком > 20 років А = 20 000

 Крупні та важкі метал­орізальні верстаки вагою 10 - 100 т

2

6

27

 Особо важкі металорі­зальні верстаки вагою понад 100 т та унікальні

2

9

36

 Деревообробні фу­гувальні верстати з авто­подачєю

2

 

6

 

18

 

bп * 15000

 

Кувально-пресове устаткування

 Кувальні пневматичні молоти

 Кувальні пароповітряні молоти

 

 

2

1

 

 

3

4

 

 

12

12

 

для молотів:

- віком ≤ 20 років bпbр * 14 400;

- віком > 20 років bпbр * 13 000

для пресів:

- віком ≤ 20 років bп * 5 950;

- віком > 20 років bп * 5 350

 Кувальні гідравлічні преси

 

1

6

16

Ливарне устаткування

 Формувальні машини вантажопідйомність 0,3 - 5 т

 

2

 

 

2

 

3

 

 

6

 

12

 

 

27

для машин вантажопідйомністю: - 0,3 - 0,9 т bп * 5 800

- 0,9 - 5 т bп * 7 750

для конвеєрів:

 bп * 7 750

Підвісні та напільні конвеєри

Під’ємно-транспортне устаткування

 Мостові крани

 Крани

 

-

-

 

6

8

 

28

36

для кранів:

bу * 14 000

для транспортерів:

bп * 20 400

 Стрічкові транспортери

2

4

14

Примітка. Коефіцієнти враховують:

bп - характер виробництва: для масового і крупносерійного - 1; для серійного - 1,3; для дрібносерійного й одиничного - 1,5;

- вид оброблюваного матеріалу: для металорізальних верстатів нормальної точності: при обробці стали -1; алюмінієвих сплавів - 0,75; чавуна і бронзи - 0,8;

- умови експлуатації устаткування: для металорізальних верстатів у нормальних умовах механічного цеху при роботі металевим інструментом - 1,1; для верстатів, що працюють абразивним інструментом без охолодження - 0,7; для кранів залежить від режиму роботи і може коливатися в межах 1 - 2;

– особливості характеристики маси верстатів: для легких і середніх металорізальних верстатів - 1; для великих і важких - 1,35; для особливо важких таі унікальних - 1,7;

- величину основного параметра машини: для молотів при масі падаючих частин до 2 тис. кг - 0,9; понад 2 тис. кг - 0,7.

Тривалість міжремонтного періоду: Тм.р = Тр.ц / (nc + nм + 1)

Тривалість міжоглядового періоду:       Тм.о = Тр.ц / (nc + nм + nо + 1)

Для визначення тривалості ремонтного циклу в календарному часі необхідно враховувати річний фонд часу роботи устаткування

Устаткування

одна зміна

 

дві зміни

 

три зміни

 

Металорізальне

2 000

3 950

5 870

Кувально-пресове:

масове та крупносерійне виробництво

серійне, мілкосерійне та одиничне виробництво

 

-

-

 

3 830

3 910

 

5 560

5 745

 

Ливарне:

масове та крупносерійне виробництво

серійне, мілкосерійне та одиничне виробництво

 

 

-

2 000

 

3 870

3 910

 

5 685

5 800

Під’ємно-транспортне

 

2 040

 

4 075

 

6 110

 

При побудові графіків ремонтів і оглядів устаткування крім значень Тр.ц, Тм.р та Тм.о необхідно знати структуру ремонтного циклу, яка відповідає наступним правилам:

- між капітальним і середніми ремонтами кількість проведених малих ремонтів розраховується за формулою: nм / (nс + 1);

- між різними ремонтами кількість проведених оглядів розраховується за формулою: nо / (nм + nс + 1);

- кількість капітальних ремонтів у ремонтному циклі nк = 1 (ремонтному цикл від капітального ремонту д наступного капітального ремонту)

- кількість ремонтів (середніх та малих) у ремонтному циклі n(с+м) = Тр.ц. / Тм.р. – nк = Тр.ц. / Тм.р. – 1

- кількість оглядів у ремонтному циклі nо = Тр.ц. / Тм.о. – n(с+м) – nк = Тр.ц. / Тм.о. – n(с+м) – 1

Якщо, наприклад, з'ясовано, що для легкого металорізального верстата Тр.ц = 9 р.; Тм.р = 1 р. і Тм.о = 0,5 р., що верстат випущений у 2004 р. і встановлений у лютому 2005 р., то графік його ремонту буде наступний:

Роки.... 2005 2006 2007        2008 2009

Місяці..... VIII II VIII II          VIII   II VIII II VIII і т.д.

Види ремонтних робіт...... О М О М О С        О М О

Структура ремонтного циклу наступна:

Устаткування

Чергування робіт

Легкі та середні металорізальні верстати вагою до 10 т: випущені до 1967 р.

к-о-м-о-м-о-с-о-м-о-м-о-с-о-м-о-м-о-к

випущені з 1967 р.

к-о-м-о-м-о-с-о-м-о-м-о-к

Крупні та важкі металорізальні верстати вагою 10 - 100 т, ливарні конвеєри

к-о-о-о-м-о-о-о-м-о-о-о-с-о-о-о-м-о-о-о-м-о-о-о-с-о-о-о-м-о-о-о-м-о-о-о-к

 

Пневматичні кувальні молоти

 

 к-о-о-м-о-о-с-о-о-м-о-о-с-о-о-м-о-о-к

Гідравлічні преси

 

к-о-о-м-о-о-м-о-о-м-о-о-с-о-о-м-о-о-м-о-о-м-о-о-к

Мостові крани

к-о-о-о-о-м-о-о-о-о-м-о-о-о-о-м-о-о-о-о-м-о-о-о-о-м-о-о-о-о-м-о-о-о-о-к

Примітка. К— капітальний ремонт; С — середній ремонт; М — малий ремонт; О — огляд.

Трудомісткість ремонтних робіт підраховується за допомогою умовних одиниць складності ремонту. Норми часу на ремонтні операції для устаткування, віднесеного до 1-й категорії складності ремонту (одній ремонтній одиниці), наступні:

Ремонтні операції

Норми часу на роботи, годин

слюсарні

верстатні

ін. (фарбувальні, зварювальні та ін.)

разом

Огляд перед капітальним ремонтом

Огляд

Ремонт:

- малий

- середній

- капітальний

1

0,75

 

4

16

23

0,1

0,1

 

2

7

10

-

-

 

0,1

0,5

2

1,1

0,85

 

6,1

23,5

35

Трудомісткість ремонту устаткування будь-якої категорії складності може бути знайдена шляхом множення приведених вище нормативів на категорію складності ремонту, привласнену устаткуванню. Примірна калькуляція собівартості планових ремонтів металорізального верстата (1-й категорії складності ремонту) наступна:

Статі витрат

Витрати на ремонт, грн..

огляд

малий

середній

капітальний

Матеріали

Зарплата основна

Зарплата додаткова та нарахування (51,8% від ОЗП)

Побічні витрати цеху (90% від ОЗП)

Загальногосподарські витрати (60% від ОЗП)

Разом

-

3,06

1,59

3,4

1,84

9,89

5,48

21,97

11,38

19,77

13,18

71,78

24,67

84,63

43,84

76,17

50,78

280,09

52,49

125,99

65,26

113,39

75,59

432,72

Для рішення питання про доцільність чергового капітального ремонту варто виявити витрати на його проведення з урахуванням структури ремонтного циклу, зміна витрат відтворення машини в зв'язку з її знецінюванням у результаті науково-технічного прогресу в країні.

Вартість машини через Т років після початку експлуатації з урахуванням знецінювання її в результаті науково-технічного прогресу в країні:

Кт = Ко / (1 + q)т,

де Ко — початкова вартість машини, грн;

q — коефіцієнт приведення різночасних витрат;

Т — число років експлуатації машини.

Економічно доцільний термін служби машини дорівнюється кількістю років експлуатації, при якому витрати на проведення чергового ремонту будуть вище вартості машини з урахуванням її знецінювання. При цьому варто враховувати і знецінювання запасних частин, використовуваних при ремонтах.

Тема 7: «ПЛАНУВАННЯ ІНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА»

Теоретична частина

Число інструмента, яких необхідно виготовити на заводі або придбати на стороні в плановому періоді для забезпечення безперебійного ходу виробництва, визначається виходячи з витрати інструмента і зміни оборотного фонду з урахуванням фактичного запасу інструмента.

Витрата інструмента визначається числом його одиниць, що буде цілком зношено при виконанні планового завдання по випуску продукції за визначений період. Оборотний фонд це число інструмента, яке необхідно мати в експлуатації й у запасі для забезпечення безперебійного ходу виробництва. Розрахунок витрати оборотного фонду і запасу виробляється на кожен типорозмір інструмента.

Величина потреби заводу в інструменті (у шт.) на плануємий період:

Ип = Ир + Иo – Иоф,

де Ир — сумарна витрата інструмента на планований період;

Ио — необхідний оборотний фонд інструмента;

Иоф — фактичний оборотний фонд інструмента на початок планового періоду.

Експериментально-розрахунковий метод - найбільш обґрунтований метод визначення витрати інструменту у масовому і багатосерійному виробництві.

Витрата інструмента, що ріже, (у шт.):

Ир = К * tм * і / (Тзнос * 60),

де К — число деталей, оброблюваних даним інструментом по програмі на планований період, шт.;

— машинний час на одну деталеоперацію, хв.;

і — кількість інструмента, що одночасно працюють на верстаті, шт;

Тзнос— машинний час роботи інструмента до повного зносу (норма зносу), ч.

Тзнос = (L / l + 1) * tст * (1 - hі),

де L — величина робочої частини інструмента, що сточується при переточуванні, мм;

l - величина шару, що знімається з робочої частини при нормальному притупленні при кожнім переточуванні інструмента (величина сточування за одну переточку), мм;

tст — стійкість інструмента (машинний час роботи інструмента між двома переточуваннями), ч;

hі - коефіцієнт передчасного виходу інструмента з ладу.

Норма витрат на тис. деталей: Нр = 1000 * tм / (Тзнос * 60)

Витрату інструмента в планованому періоді Ир = Кв * Нр / qр,

де Кв — програма випуску деталей, що підлягають обробці;

qр — число деталей, прийняте за розрахункову одиницю (наприклад, тис. шт.).

Витрата вимірювального інструмента (у шт.):

Ив = Кв * с * і / мо,

де Кв — число деталей, що підлягають промірам (програма на планований період), шт.;

с - число вимірів на одну деталь;

i - вибірковість контролю (коефіцієнт);

то - число вимірів до повного зносу вимірника (норма зносу).

мо = g *а * b * d (1 - hі),

де g коефіцієнт додаткового використованого робочим середньоймовірного зносу вимірника (біля 0,7);

а — величина припустимого зносу, мк;

b — норматив стійкості вимірника (число промірів (вимірів) на 1 мк зносу вимірника);

d - коефіцієнт ремонту та відновлення.

Витрата штампів (у шт.):

Иш = Кш * Сш / [Pп * (м + 1)],

де Кш - число деталей, що штампуються, по програмі на планований період;

Сш — число ударів при штампуванні однієї деталі;

Рп — число ударів штампа до зносу (зміни) матриці;

Pп = S * Cc * hш,

m — число припустимих переточувань чи ремонтів матриць;

Витрата змінних деталей штампів (у шт.):

Иш = Кш / (S * Cc * hш),

де S - норматив стійкості матриці (число ударів між двома переточуваннями);

Сc - число періодів стійкості матриці

Сc = L / l + 1;

hш — коефіцієнт, що враховує зниження стійкості матриці після переточування.

Витрата пристроїв (пристосувань) (рос. - приспособлений) на планований період (у шт.) для верстатних робіт:

Ип = Кп / [Мп * (а +1)] » (Тп / tп) * n,

де Тп — період часу, для якого визначається витрата пристосувань, місяці;

tп — термін служби пристосувань до повного зносу, місяці;

п — число робочих місць, на яких одночасно застосовуються дані пристосування.

Кn - число деталей, оброблюваних у пристосуванні за планований період, шт.;

Мп — зносостійкість найбільш точної деталі пристосування; шт. оброблюваних деталей;

а - припустиме число ремонтів деталі з найменшою зносостійкістю.

В умовах серійного й одиничного виробництва витрата інструменту може бути розрахований укрупнено по фактичній питомій витраті інструмента на кількість виготовленої продукції в штуках, прийняте за розрахункову одиницю. Цей показник визначається ні основі скоректованих звітних даних.

Цеховий оборотний фонд інструмента (у шт.):

Ио = Gрм + Gірк + Gрз

де Gрм - число інструмента, що знаходиться на робочих місцях;

Gрм = (Тпод / Тзнят) * n * мі + n * j,

Тзнят = (t / tм) * tст = (t / t * kм) * tст = tст / kм,

Gірк — запас інструмента в цеховій ІРК (інструментально - роздавальна комора);

Gірк = R * (1 + j1),

Gрз - число інструмента, що знаходиться в ремонті (заточуванні, перевірці)

Gрз = (Тзат / Тм) * n * мі,

Тпод — періодичність - подачі інструмента до робочих місць, год.;

Тзнят — періодичність знімання інструмента з верстата, год.;

п — число робочих місць, на яких одночасно, застосовується даний інструмент в однакових умовах;

mі - число інструмента, одночасно застосовуваного на одному робочому місці;

j — коефіцієнт резервного запасу на кожнім робочому місці;

t – норма часу на обробку деталі, год.;

kм – коефіцієнт машинного часу обробки з загального штучного часу;

R - витрата інструмента за період між черговими отриманнями його з центрального інструментального складу (ЦІС), шт.;

j1—коефіцієнт страхового запасу в ІРК.

Тзат - цикл заточення (час від надходження інструмента з робочого місця в комору до повернення його з заточення в комору).

При періодичній видачі замовлень і одержанні по них інструмента в центральному інструментальному складі повинні постійно знаходитися достатні запаси інструмента. Запаси на складі відновляються і витрачаються по системі, називаною системою «максимуму — мінімуму». При цьому середня норма запасу Qт.з (крапка замовлення) визначається по формулі:

Qт.з = То * Rм + Qmin,

де Тo — проміжок часу від моменту видачі замовлення до надходження поповнень у ЦІС, місяці;

Rм — місячна витрата інструмента, шт.;

Qmin - мінімальний запас інструмента в ЦІСе, обумовлений орієнтовно виходячи з витрати інструмента, шт.

Максимальний запас Qmax розраховується по формулі:

Qmax = Тз * Rм + Qmin,

де Тз — інтервал часу між замовленнями інструмента.

Число інструмента в замовленні V (у шт.) дорівнює:

V = Qmax – Qmin

Тема 8: «ПЛАНУВАННЯ ТРАНСПОРТНОГО ГОСПОДАРСТВА»

Теоретична частина

Загальний вантажообіг за розрахунковий період, м3 (т, шт.):

Q = Qз + ΣQвз + Qтр,

де Qз – зовнішній вантажопотік:

Qз = Qн + Qв;

ΣQвн – сума внутрішніх вантажопотоків, що здійснюється міжцеховим заводським транспортом;

Qтр – транзитний вантажопотік;

Qн – кількість вантажу, що надійшло на підприємство за розрахунковий період;

Qв – кількість вантажу, що відправлено з підприємства за розрахунковий період;

Середньодобовий вантажообіг:

Qд = Кн * (Qр / Dр),

де Кн – коефіцієнт нерівномірності перевезень:

для вантажів зовнішнього прибуття Кн =1,5…2;

для вантажів, що відправляються на зовнішню мережу Кн =1,1…1,8;

для внутрізаводських перевезень Кн =1…1,3;

Кн =Qmax / Qсер,

Qmax – максимальний добовий обіг;

Qсер – середньодобовий обіг;

Qр – річний вантажообіг, м3 (т, шт.);

Dр- кількість днів роботи транспортних засобів протягом року, днів;

Кількість автомобілів, тягачів, електро- або автокарів, необхідних для обслуговування вантажопотоку:

n = Q * tц * К / (q * Kгр * F),

де Q – річний вантажопотік, т;

tц – час тривалість робочого циклу транспортного засобу (завантаження, пробіг, розвантаження), годин;

К – коефіцієнт, що враховує затримки у часі, (К = 1,1 … 1,2);

F – річний робочий фонд часу роботи автомобіля, годин;

q – вантажопідйомність транспортної одиниці, т;

Kгр – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортної одиниці під час перевезення даного вантажу (Kгр = 0,7 … 0,9).

Кількість транспорту з маятниковим однобічним рухом деталей:

n = Qзм * (tгр + tб/гр + tп + tр.з. [+ tз ]) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

Кількість транспорту з маятниковим двобічним рухом деталей:

n = Qзм * (tгр + 2 * (tп + tр.з.) [+ tз ]) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

Кількість транспорту з кільцевим згасаючим вантажопотіком деталей:

n = Qзм * (tк + tп + с * tр.з. [+ tз ]) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

Кількість транспорту з кільцевим зростаючим вантажопотіком деталей:

n = Qзм * (tк + с * tп + tр.з. [+ tз ]) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

Кількість транспорту з кільцевим рівномірним вантажопотіком деталей:

n = Qзм * (tк + с * (tп + tр.з.) [+ tз ]) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

Кількість транспорту з променевою системою перевезень деталей:

n = Σі (Qзм * (tгр + tп + tр.з. [+ tз ])) / (q * Kгр * F [* kвик. часу]),

де Qзм – кількість вантажу, що транспортується за зміну, т;

tгр – час руху транспортного засобу з вантажем, хвилин;

tб/гр – час руху транспортного засобу без вантажу (повернення порожняком), хвилин;

tп – час на одну навантажувальну операцію, хвилин;

tр.з. – час на одну розвантажувальну операцію, хвилин;

tз – час на непередбачені й випадкові затримки (tз = 0,15 * tгр), хвилин;

tк – час руху по всьому кільцю, хвилин;

q – вантажопідйомність транспортної одиниці, т;

Kгр – коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортної одиниці під час перевезення даного вантажу (Kгр = 0,7 … 0,9);

F – корисний фонд роботи протягом зміни, хвилин;

с – кількість місць (цехів) у яких проводиться навантаження чи розвантаження вантажу;

kвик. часу – коефіцієнт використання фонду часу роботи транспортного засобу;

і – кількість промінів.

Кількість рейсів:

Р = F / Тр = Qдоб / (q * Kгр),

де Тр – тривалість рейсу, годин;

Кількість мостових кранів:

n = Ni * t / (Кк * F),

де Ni – кількість виробів, що транспортуються протягом року, шт.;

t –тривалість одного рейсу крану (навантаження, розвантаження, пробіг), годин;

Кк – коефіцієнт використання крану у часі;

F – річний корисний фонд роботи крану, годин.

Кількість підвісних транспортерів, напільних конвеєрів:

n = Qгод / qгод,

де Qгод – кількість вантажу, перевезеного за кожну годину, т/годину (шт./годину);

qгод – годинна продуктивність конвеєра (транспортера), т/годину (шт./годину):

- при переміщенні сипучого вантажу: qгод сип = 3,6 * Р * V,

- при переміщенні штучного вантажу: qгод шт = 3,6 * Рм * V / l,

- при переміщенні штучного вантажу у спеціальній тарі по n шт.:

qгод тар = 3,6 * Рм * n * V / l,

де 3,6 – переклад секунд у години (3600) і кг у тони (1/1000);

Р – навантаження на 1 м погонної довжини конвеєра, кг;

Рм – маса одного штучного вантажу, кг;

V – швидкість руху конвеєра, м/сек;

l – відстань між двома суміжними вантажами на конвеєрі, м;

n – кількість штучного вантажу, що влізає у спеціальну тару, шт.;

Qгод = Qдоб / Fгод.у добі.

Коефіцієнт завантаження транспорту:

kзав = nприйн / nрозрах = Тдоб / Fдоб.

Тема 9: «ПЛАНУВАННЯ СКЛАДСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА»

Теоретична частина

Витрата матеріалу, потреба у матеріалах (норматив запасу) у натуральному виразі (кг, т та інш.):

Вм = Нв * N,

Q = N * qтех.

у вартісному виразі (грн..):

Q` = N * qтех * Ц,

де Нв – технічна норма витрат матеріалу (норма витрат), норма витрат матеріалу, що необхідні для вироблення одиниці виробу, кг/шт;

N – програма випуску виробів, шт.;

qтех – технічна норма витрат матеріалу, кг/шт;

Ц – ціна матеріалу, грн./кг.

Технічна норма витрат матеріалу (норма витрат):

Нв = Нч + Нвідх,

qтех = qч + qвідх + qп,

де qч (Нч) – корисне витрачення матеріалу (чиста маса виробленої деталі);

qвідх (Нвідх) – витрати матеріалу, що не зв’язані з технологічним процесом (відходи, бій, витік);

qп – додаткові витрати, викликані технологічним процесом.

Коефіцієнт використання металу:

Квик.м. = Нч / Нв = qч / тех.,

Економія матеріалу:

Е = Вм0 – Вм1,

Е% = (Вм0 – Вм1) * 100 / Вм0,

де Вм0, Вм1 – витрата матеріалу при старій нормі витрат та новій.

Розмір поточного запасу у певний час:

Зпоточ = q – р * t,

р – середньодобове споживання матеріалу;

t – час, що минув з часу останньої поставки.

Кількість замовлень за рік:

n = Q / q,

де Q – річна потреба у матеріалі;

Інтервал між поставками:

t = 360 / n.

Середня величина запасу:

q сер = q / 2.

Нормативний запас на складі або складський запас складається з транспортного, поточного, страхового (гарантійного) – (30-50% від поточного), підготовчого (технологічного), норми на приймання, складування, розвантаження, аналіз у відповідності до технології приймання. Поточний запас потрібен для підтримки безперервної роботи між поставками, страховий запас потребляється у випадках перебоїв у постачанні або коливанні витрат матеріалу, а підготовчий запас потрібен у тих випадках, коли по технології необхідний певний час для підготовки матеріалу к виробничому процесу.

Підготовчий запас (максимальний, середній):

Зпотmax = Вм * Dпост / D,

де Dпост – періодичність між двома черговими поставками матеріалу, дні;

D – тривалість планового періоду, дні.

Зпотсер = Зпотmax / 2,

Страховий запас:

Зстр = Вм * Dстр / D,

де Dстр – середній час на термінове відновлення запасу, дні;

Максимальний (середній) виробничий складський запас:

Зmax = Зпотmax + Зстр,

Зсер = Зпотmax + Зстр.

Загальна потреба матеріалу на програму випуску:

Q = Qрічн + (Qк – Qп) – Qвідх,

де Qрічн – потреба на річний випуск;

Qк(п) – розмір складських залишків на кінець (початок) року;

Qвідх – використанні відходи.

Норма запасу (дні):

Qдні = Q*360 / N.

Виробнича площа складу, м2:

S вир = Зmax / q,

де q – припустиме навантаження на 1 м2 підлоги, т/м2.

Загальна площа складу, м2:

S заг = S вир / Квикор,

де Квикор – коефіцієнт використання загальної площі складу під виробничі цілі.

Об’єм матеріалів, м3:

V мат = Зmax / γ,

де γ – щільність матеріалу, т/м3 (1 кг/дм3 = 1 т/м3),

Площа під один стелаж, м2/стелаж:

S стел = a * b,

де а – довжина стелажу, м;

b – ширина стелажу, м.

Об’єм під один стелаж, м3/стелаж:

V стел = S стел * h,

де h – висота стелажу, м.

Кількість стелажів розраховується за об’ємом (Nстелv) та за припустимим навантаженням (Nстелs). Ці розрахунки корегують кількість стелажів, так як не можна вкласти у стелаж більше матеріалів за об’ємом ніж має сам стелаж та не можна давати більше навантаження на підлогу ніж припустиму.

N стел v = Зmax / (Vстел * γ * Кзапов),

N стел s = Зmax / (S стел * q),

де Кзапов – коефіцієнт заповнювання стелажу.

Тема 10: «ОПЕРАТИВНО-ВИРОБНИЧЕ ПЛАНУВАННЯ»

ПРАКТИЧНА частина (приклади розрахунку задач)

Задача 1

Визначити оптимальну послідовність подачі деталей на обробку, що складається з а) 2-х операцій, б) 3-х операцій, які мають наступну трудомісткість:

№ деталі

Операція 1, хв., t1

 

Операція 2, хв., t2

 

Операція 3, хв., t3

t1 + t2

 

t2 + t3

1

6

2

 

5

8

7

2

3

10

 

3

13

13

3

8

3

 

1

11

4

4

7

5

 

9

12

14

5

4

9

 

7

13

16

6

1

6

 

1

7

7

Рішення

Задача з 2-ма станками:

1) розбиваємо деталі на 2 групи: у першій – t1 ≤ t2:          2, 5 та 6 деталь (у другій - 1, 3 і 4);

2) обираємо з них ту, для якій t1 – найменше (у порядку зростання):6 (1 хв.), 2 (3 хв.), 5 (4 хв.);

3) виставляємо за убуванням t2 деталі, що залишилися: 4 (5 хв.), 3 (3 хв.), 1 (2 хв.).

Таким чином, оптимальна послідовність обробки: 6 – 2 – 5 – 4 – 3 – 1, яка буде займати найменший час обробки.

Б5160, 5

Задача з 3-ма станками:

1) відділимо такі деталі, для яких t1 + t2 ≤ t2 + t3:      2, 4, 5 та 6 деталь:

2) виставимо їх у порядку зростання t1 + t2:    6 (7 хв.), 4 (12 хв.), 5 (13 хв.), 2 (13 хв.), спочатку ставиться 5 деталь, тому що у неї t2 + t3 (= 16 хв.) більше ніж у 2 деталі (13 хв.);

3) із тих деталей, що залишилися обираємо ту, у якій t2 + t3 – максимальне, та виставляємо по убуванню: 1 (7 хв.), 3 (4 хв.).

Таким чином, оптимальна послідовність обробки: 6 – 4 – 5 – 2 – 1 – 3, яка буде займати найменший час обробки.

Б5160, 6

Задача 2

Цикл збірки деталей 10 днів. У січні складальний цех випускає по 5 деталей, у лютому – по 6 деталей, у березні – по 7 деталей. Знайти виробничу програму механічного цеху на січень.

Рішення:

У січні 21 робочий день.

Для того щоб складальний цех у перший день лютого міг випустити 6 деталей, він має їх збирати останні 10 днів січня.

Тому 21-10 = 11 днів у січні механічний цех має випускати по 5 деталей, а останні 10 днів – по 6 деталей.

Таким чином місячна програма на січень місяць для механічного цеху – 11*5 + 10*6 = 55+60 = 115 деталей.

Задача 3

Розрахувати розмір партії деталей за коефіцієнтом припустимого підготовчо-заключного часу α = 0,05, якщо місячна програма 1060 деталей.

№ операції

Штучний час, хв., Тшт

Підготовчо-заключний час, хв., Тпз

Тпз/Тшт

1

5

50

50/5 = 10

2

7

90

90/7 = 12,86 - max

3

10

110

110/10 = 11

4

8

60

60/8 = 7,5

Рішення:

Знаходимо ведучу групу обладнання, у якій Тпз/Тшт – максимальне.

Розмір партії розраховується за ведучою групою nmin = Тпз в.г./(Тшт в.г.* α) = 90 / (7*0,05) = 257,14 ≈ 257 деталей.

Розрахуємо скільки буде партій у місяць m = N / nmin = 1060 / 257 = 4,12 партій/місяць.

Для того, щоб у місяці було ціла кількість партій деталей, збільшимо розмір партії до nопт = 1060 / 4 = 265 шт.

Загальна тривалість циклу: Тц = (m * Тпз в.г.) + (N * Тшт в.г.) + Тм.о. * с,

де Тм.о. – міжопераційний час;

с – кількість операцій.

Задача 4

Розрахувати розмір партії деталей за найменшими питомими витратами, якщо витрати на зберігання у декаду 5 грн./шт., а витрати на закупівлю – 50 грн./партію. Випуск продукції по декадам:

місяць

1 декада

2 декада

3 декада

1

10

15

14

2

13

9

5

3

7

10

5

Рішення

1 партія) Зпит1 = 50/10 = 5 грн/шт.

Зпит2 = (50+15*5*1дек.)/(10+15) = 125/25 = 5 грн/шт. – мінімальні витрати (потім починають рости)

Зпит3 = (50+15*5*1дек.+14*5*2дек.)/(10+15+14) = (125+140)/(25+14) = 265/39= 6,8 грн/шт.

Таким чином, 1 партія – 25 деталей (розрахована на 2 декади)

2 партія) Зпит1 = 50/14 = 3,57 грн/шт. – min

Зпит2 = (50+13*5)/(14+13) = 115/27 = 4,26 грн/шт.

3 партія) Зпит1 = 50/13 = 3,85 грн/шт. – min

Зпит2 = (50+9*5)/(13+9) = 95/22 = 4,32 грн/шт.

4 партія) Зпит1 = 50/9 = 5,56 грн/шт.

Зпит2 = (50+5*5)/(9+5) = 75/14 = 5,36 грн/шт. – min

Зпит3 = (75+7*5*2)/(14+7) = 145/21= 6,9 грн/шт.

5 партія) Зпит1 = 50/7 = 7,14 грн/шт.

Зпит2 = (50+10*5)/(7+10) = 100/17 = 5,88 грн/шт. – min

Зпит3 = (100+5*5*2)/(17+5) = 150/22= 6,82 грн/шт.

6 партія) Зпит1 = 50/5 = 10 грн/шт. – остання партія, так як даних на наступні декади немає.

Місяць

1

2

3

Декада

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Випуск по декадах

10

15

14

13

9

5

7

10

5

Партія

1

2

3

4

5

6

Розмір партії

25

14

13

14

17

5

З повагою "Multicellphone"!


07.06.2018 01:33/читати далі...